28 грудня - понеділок
Доброго ранку і гарного дня, мої улюблені учні !
Як ви провели вихідні? Відпочили ?
Чи готові до нових відкриттів ? Уперед !!! У вас все вийде !
– І тільки за таких умов наприкінці уроку нам вдасться досягнути мети. А значить стати ще розумнішими, добрішими, мудрішими, кмітливішими . Тому – до роботи.
МІЙ УЛЮБЛЕНИЙ ПЕС
БРУНООльга Лапушена
Якось шкільний сторож
знайшов маленького безпритульного песика. Чоловік взяв цуценя до себе і
назвав його Бруно. Мешкав сторож на підвальному поверсі школи у маленькій
кімнаті з окремим виходом на вулицю. Тому вже наступного дня Бруно випала
чудова нагода познайомитися зі школярами.
Песик одразу сподобався
дітям, адже він був дуже симпатичний, веселий, грайливий та лагідний. Бруно теж
сподобалося нове товариство. Кожного ранку він зустрічав дітей біля воріт
школи, вдень з усіма грався, а ввечері проводжав до воріт.
Варто сказати, що
насправді Бруно був дуже дивним собакою. Його хутро було синього кольору. Ані
Бруно, ані хто інший не розуміли, як таке могло трапитись. Пес точно пам’ятав,
що матінка в нього була жовтого кольору, а батько рудого. Дехто вважав, що
Бруно просто пофарбували синьою фарбою. Песику настільки подобалося, що про
нього точилося стільки розмов, що він ходив по двору школи з гордо піднятою
головою. Та коли діти і вчителі йшли на заняття, Бруно сумував. Його
господар цілий день працював і не мав часу на свого улюбленця.
Одного ранку (Б,б)руно
вирішив потрапити до приміще(н,нн)я школи і відшукати там своїх друзів. Він
т(е,и)хенько просковзнув (у)двері, коли (в)школу (за)ходив учител.. фізкул..тури.
Шкіл..ний кор(е,и)дор справив на (Б,б)руно незабутнє враже(н,нн)я. Він був ш(е,и)роким та мав
в(и,е)личезні вікна. На підвіконнях стояли квіти, а стіни були увішані картинами і
світлинами.
Промайнувши коридор,
пес-дослідник зазирнув до їдальні. Звідти доносилися настільки смачні аромати,
що Бруно навіть вирішив більше нікуди не йти. Але згадавши, заради чого він
тут, стрімголов вибіг на коридор. Всі класи були зачинені, і Бруно міг тільки
чути голоси. Та раптом задзвонив гучний дзвоник, і як у казці, всі двері
одночасно відчинилися. До коридору, посеред якого стояв Бруно, вибіг великий і
гучний натовп учнів. Пес навіть злякався, що його не помітять і розчавлять. З
переляку Бруно ліг на підлогу і закрив голову лапами. Та діти одразу помітили
свого улюбленця. Вони радісно кинулися до Бруно.
Вчителі теж помітили
синього песика і не насварили його, а навпаки –зраділи. Після перерви
розпочався новий урок, учні розійшлися по своїх класах. У той день вчителі дали
всім дітям однакове завдання: написати твір „Мій улюблений пес Бруно”.
Кращих творів діти ще не писали ніколи, тому вдячні вчителі висловили Бруно подяку і дозволили йому кожного дня приходити до їдальні на обід. З тих пір песик міг заходити до школи і гратися з учнями на перервах. Бруно був насправді щасливим.
1. Перекажіть батькам, про що читали.
2. Подумайте , як потрібно написати слова у виділеній частині.
2 урок. Физкультура -учитель Петрищева Т.А.
Итак, отправляемся в путешествие по Евразии.
Что такое Евразия?
Это – Европа плюс Азия.
Из двух частей возник
Самый большой материк.
Коментарі
Дописати коментар